„Що нам гро́зить, брате Санчо?“
„Аджеж, пане, арештантів
Ви пустили, а комі̀сар
Чи не зранений від вас?
„Це ж значи́ть, тепер жандарми,
Поліцаї, ревізори
Кинуться, як пси, за нами.
Пане, лихо буде нам!
„Я би радив якнайшвидше
Забиратися в ті гори,
Влізти де в хащі, у дебри,
Переждати пару днів“.
Трохи думав славний лицар,
Далі мовить: „Слухай, Санчо. —
Не з страху перед кимнебудь,
А для тебе це зроблю“.
І стежками, манівцями
Поплелися, Санчо Панса
Передом, а славний лицар,
Наче журавель, за ним.
Їдуть, їдуть, серед поля
Купку парубків догнали,
Що з ціпками, і дрючками,
І з вильми ішли кудись.
Зразу Панса їх боявся,
Та зрівнявся з ними лицар,
Людяно почав питати,
Хто вони, куди спішать?
„Пане, — з них один озвався.
На війну йдемо“. „Що мовиш?
Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 8. Абу Касимові капці (1956).djvu/343
Цю сторінку схвалено
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/22/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BE._%D0%A2%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%B2_20_%D1%82%D1%82._%D0%A2._8._%D0%90%D0%B1%D1%83_%D0%9A%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%BA%D0%B0%D0%BF%D1%86%D1%96_%281956%29.djvu/page343-1024px-%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BE._%D0%A2%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%B2_20_%D1%82%D1%82._%D0%A2._8._%D0%90%D0%B1%D1%83_%D0%9A%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%BA%D0%B0%D0%BF%D1%86%D1%96_%281956%29.djvu.jpg)