Перейти до вмісту

Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 8. Абу Касимові капці (1956).djvu/364

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено


Ледве-не-ледве уговкав
Корчмаря розумним словом
Панотець, усяку шкоду
Обіцяв йому сплатить.

Але Дон Кіхот велично,
Вбравшись, вийшов із пивниці
І княжні Мікомікону
Препокірно поклонивсь.

„Бог поміг мені, о пані!
Ворог ваш лежить убитий,
Голова його страшенна
В крові плаває онтам.

„Хоч він там з помічниками
Сонного мене наскочив,
То прийшлось йому зазнати
Сили мойого меча.

„А тепер вертайте, пані,
Весело до свого краю…“
Та в тій хвилі сталось диво,
Ставсь нечуваний скандал.

Сталося такеє диво,
Про яке в лицарських книгах
Не писали, про якеє
В світі не чував ніхто.

Що там сталось, як скінчилась
Ця предивная пригода.
Це почує, хто дослухать
Схоче повість до кінця.