Цю сторінку схвалено
І бажаю, щоб ми згідно,
Сміло, свідомо, свобідно
Йшли до спільної мети:
В сво́їй хаті жить по-свому,
Не коритися нікому,
Лад найкращий завести.
Сим бажанням вас вітаю
І по давньому звичаю
Повну чарку догори!
Щирій праці Бог поможе.
Дай вам Боже все, що гоже!
Що негоже — чорт бери!
А тепер при вільній хвилі,
Коли ласка, браття милі,
Казку слухайте мою
Про Бассіма, про зухвальця —
Я її не виссав з пальця,
А як чув, так вам даю.
Та, балакаючи з вами,
Не арабськими словами,
А по-свому розкладу:
Де розширю, де вкоро́чу,
Дещо з власного прито́чу,
Щоби вийшло до ладу.
ПІСНЯ ПЕРША
У Багдаді, славнім місті,
Тому літ не сто, не двісті,
Тому тисяча й сто літ,
Жив могутній цар-владика, —
Його слава скрізь велика, —
Звався Гарун Ер-Рашід.
