Від часу своєї гостини в Жидачеві Бляйберґ познайомився ближче з господарем тамошньої гостинниці Ароном Вайнребом і пізнав у нім не тільки надзвичайно розумного та практичного чоловіка, але також прихильника своїх вільнодумних, у порівнянню до жидівського загалу, поглядів. Розмовляючи часто з ним, він договорювався до деяких практичних планів, яких метою було утворення невеличкої організації для ширення тих поглядів серед ширшого загалу жидів. Оба вони при різних нагодах їздили до Стрия, до Болехова, Калуша та Станіславова, де в одного й другого були знайомі жиди, і разом із ними умовилися на означений день з'їхатися в такім місті, де би на них найменше звернено уваги, й обговорити спільно план організації. Арон запросив усіх до свойого дому, запевняючи, що там буде найбезпечніше. Ходило головно о те, аби війти в порозуміння з віденськими та іншими вільнодумними жидами в західній Европі, дізнатися про їх роботу та при їх помочі розпочати дещо й у себе.
На означений день з'їхалося справді кільканадцять жидів, переважно заможніх купців та торговців, що мали різнородні зносини з християнами, а деякі також із заграничними жидами. В Ароновім домі в окремій кімнаті вони позасідали для товариської розмови, не списуючи ніяких протоколів і не входячи ні в які формальності. Бляйберґ зовсім свобідно виложив свої погляди на потребу світської,
