лодим юнаком, і вистарайте мені яку роботу при газеті. Ви маєте зв'язки з багатьома редакціями, а я зовсім незнайомий. Також прошу виробити мені можливо корисні умови. Знаю добре, що зразу не можу числити на високі гонорари, але як думаєте, скільки більше менше можно жадати за статтю таку, як залучена тут? У мене в моїй теці ще багато таких; коли помістите оцю й повідомите мене, то можу Вам надіслати ще й інші, так само добрі або навіть ліпші від оцієї.
Дожидаючи скорої відповіді й т. д.
Ваш покірний і т. д.“
„Відповім Вам щиро й одверто. Чи те, що Вам маю сказати, буде для Вас дуже цінне і чи Ви признаєте відповідним піти за моєю радою, це все полишаю радо Вашому власному осудові та порішенню.
Поперед усього Ваш лист містить декілька питань, на які кожний може остоточно відповісти тільки на основі свого власного життєвого досвіду. Ті питання я попросту поминаю й відповідаю Вам ось що:
1. Що література, духовний уряд, медицина, правництво й усі інші роди занять дійшли до застою і не виказують бажаних поступів, це походить не з браку роботи, але з браку робочих сил. Коли хтось говорить Вам навпаки, то говорить неправду. Коли хочете переконатися, чи моє твердження правдиве, то попробуйте приєднати до якоїсь роботи редактора, кореспондента, завідателя, діловодчика, ремесника, промисловця або артиста, що в своїм фаху визначається здібністю і працею. Поба-
