Сторінка:Іван Франко. Томас Мур (1915).djvu/1

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


Томас Мур

Тебе забути?

 Я? Забути тебе?
Поки серце моє б’ється в груди,
Бідний краю мій, все
Лиш для тебе воно биться буде!

 І чим більше терпиш,
Чим у тяжчій ти стогнеш недолі.
Тим я більше кохаю тебе,
Гарячіше бажаю тобі волі!

 Якби ти на весь світ
Був багатий і сильний, мав волю,
І був найкращий цвіт,

Найярчіша перлина у морю,—

 Ох, то серце моє
Мліло б з радості в тій же годині,
Та чи вміло б тебе
Гарячіше любити, як нині?

 Та хоч в крові ти днесь,
У несказанних муках, мій краю,—
Я твій син, твій увесь,
Тим щиріше тебе, дужче кохаю!

 І мов пелікан, п’ю
З лона матері разом із кров’ю
Тільки силу нову
Із безмірною, новою любов’ю!