Сторінка:Ількєвич. Галицкіи приповѣдки и загадки.pdf/51

— 44 —

Козак з бѣды не заплаче.
Козаки, як дѣти, хоть богацьо з-ѣдять, то мало наѣдятся.
Козак не гордуй — що обо̂рве то в кавдун.
Кокотить як Бойко жовточеревый.
Коли Бо̂г годить, то й вогонь горить.
Коли бѣда, не йди до Жида, лише до сусѣда.
Коли бѣда, то й плач не поможе.
Коли стыдаєшься, накрый решетом голову.
Коли голова не по тому, най ся мають ноги на бачности.
Коли грошѣ говорять, то всѣ мусять губы постулювати.
Коли дѣвцѣ сходить на вѣнцѣ, то збабѣє.
Коли єсть, то шелесть; а як нема, то сквересть.
Коли з розумным говорю, то ся розуму наберу; а сли з дурным, то й сво̂й згублю.
Коли йдешь до вовка на обѣд, бери пса с собою.
Коли любишь, люби'жь дуже, а не любишь, не жартуйже.
Коли'м був молод, не ѣв мене голод.
Коли'м не го̂дна молодця, то не хочу голубця.
Коли моє не влад, то я с своим назад.
Коли молодый зо старою оженится, то так є, якбы молодіи неуки конѣ до старого воза запряг.