Сторінка:Ількєвич. Галицкіи приповѣдки и загадки.pdf/80

— 73 —

Пан с паном, а Иван з Иваном.
Паничь — не знав ничь, но єдно письмо, тай то му з головы вытрѣсло.
Паничь — що украв бичь.
Пан лупить хлопа, як скопа, а дѣдько пана, як барана.
Пан на тронѣ, а хлоп на ослонѣ.
Панська ласка до порога.
Панськє око коня тучить.
Панство в головѣ, а воши за комнѣром.
Пан хорошій, та нема грошій.
Паны бьються, а мужико̂в боки болять.
Паны скубутся, а по̂дданых чубы болять.
Паны, як дурнѣ, що хотять, то роблять.
Панѣ, на цѣли̂ сани, та ще й ноги высять.
Пек-пеком нема що ѣсти.
Пек ти осина — ги на тя — пропавбы'сь, не снив бы'сь ся.
Пеня московськая.
Перед неводом рыбы не ловлять.
Перед обѣдом не вадить, а по обѣдѣ загладить.
Перезувся в сѣчку.
Перейшов вже скро̂зь сито и решето.
Перейшов на дитинячій розум.
Переплив море — на березѣ утонув.
Перехрестися, та влѣзь в болото.
Первого торгу не пускайся.
Перше коло чобо̂т ходив, а теперка не знає, як в них ступати.