Сторінка:Інтелігенція і пролєтаріят (Шаповал, 1920).pdf/33

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

завели їх в багно. Що повинна робити ця інтеліґенція?

Позаяк українська інтеліґенція своїми руками ніякої української державности збудувати не може — а коли вона справді хоче української держави — вона мусить стати на пролєтарську точку погляду і піти війною проти капіталіталізму, а це значить — проти сучасної Антанти, польської шляхти, румунських бояр і т. д. Сила обєктивних обставин вимагає від неї — стати поруч тих, хто робить революцію, цеб-то разом з українським реальним трудовим народом. І коли народ побаче, що інтеліґенція з ним, а не з його ворогами, тоді він признає українську інтеліґенцію за свою, як то й було підчас перших місяців Центральної Ради і революційно-повстанської Директорії. Отже треба йти до свого народу, роботи з ним його важне, необхідне для його діло — викорінення капіталізму.

Отже, коли трудова інтеліґенція зрозуміє справді свою задачу і свій шлях, піде до свого народу і разом з ним стане муром проти капіталізму, то цим вона наблизить час повної суверенности України: суверенність України є тоді, коли український трудовий народ там буде господарем.

Цю сувереиність дає лише революція і знищення капіталізму.