гильдіи россійской породы — 6, малоросианъ — 6, выкрещенной изъ евреевъ — 1. Мѣщанъ велико-россійской породы — 56, малоросианъ — 170, польской націи — 16, волоской — 1, съ священническихъ дѣтей — 1; по росписи 1800-го года причисленныхъ: польской націи — 4, волоской націи — З, малоросианъ — 8, непомнящихъ родства — 1, цесарской націи дезертировъ — 5; мѣщанъ евреевъ — 15. Пользующихся мѣщанскимъ правомъ однодворщевъ — 5, малороссійскихъ козаковъ — 7, воинскихъ поселянъ — 6“[1]. Певні доповнення що-до складу міщанства подає окрема „Вѣдомость о евреяхъ пожелавшихъ приписатся по городу Александровску въ мѣщане съ объясненіемъ гдѣ кто состоялъ въ купеческомъ или мѣщанскомъ званіи“ (арк. 299). За ревізії 1795 р. таких купців не було, пізніш подали заяви 9 купців; з Звиногородки — 3, Гуманя — 1, Павлограда — 1, Катеринослава — 2, Оріхова — 2, отже — 9. Крім того записано ще — 5: з Вінниці — 1, Бершецька Кам.-Под. губерні — 1, з Люблина в Галичині — 1, з Тарноруди в Галичині цісарські піддані — 2, всього 14. Щоб порівняти, можна подати ще дані з реєстру 1809 р. „Купцовъ христіанъ — 14, мѣщанъ христіанъ — 260, евреевъ — 15, воинскихъ поселянъ — 2“ (арк. 257). Наведемо ще дані з реєстру 1811 р. про склад міської людности. „Купцовъ — 11, мѣщанъ платящихъ пятирублевой окладъ христіянъ 294, евреевъ 6, выкрещенной изъ евреевъ — 1, пользующихся мѣщанскимъ правомъ козаковъ — 7, однодворцовъ — 4, казенныхъ поселянъ 1 душа, женскому же полу такъ какъ оного по высочайше утвержденной формѣ ревизской сказки не показано переписи не было, почему и свѣдѣнія въ сей ратуши нѣтъ“ (арк. 183). Инший матеріял про людність подають списки парафіян церков — полкової кріпосної Олександрівської 1797—1798 р. (військова частина), пізніш Покровської посадської 1801, 1804 р. (вони подають такі дані — „купцовъ и мѣщанъ 231, женъ ихъ 281 въ 1801 г.; купцовъ и мѣщанъ — 321, женъ ихъ 301 въ 1804 г.). Инші дані про заселення міста Олександрівська подають реєстри домовласників міста (крім домів духівництва) в звязку з збором на утримання місцевої поліції. Тут ми маємо такі групи 1800 р. „Оберъ офицерскихъ и помѣщичьихъ — 29 (домовласників), отставныхъ солдатъ — 42, инвалидной команды 18, штатной 17, купцовъ 9, мѣщанъ 107 (далі йдуть домовласники селяни Вознесенські)[2]. У пізнішім реєстрі того-ж типу ми маємо такі групи: „оберъ-офицерскихъ и помѣщичьихъ — 29, отставныхъ солдать 42, инвалидной команды — 18, штатной команды — 8, иногородные — 10, купцы и купеческіе сыны — 9, мѣщаны — 113“ (арк. 122—9, 228, домовл.), далі так само селяни домовласники вознесенські. Ці дані певною мірою малюють нам склад людности за окремі певні роки, хоч ми не можемо простежити повільного збільшення людности за певний час, як це було-б варто перевести, коли-б відповідні матеріяли були в потрібній повноті. Пізніше „Вѣдомости по городу Александровску“ подають дані про стан забудування за роки 1842 та 1843. „Казенныхъ домовъ каменныхъ: тюремный замокъ 1, кладовая 1, провіантскій мага-
