ОЛ. ГРУШЕВСЬКА.
Історія кріпацтва на Україні має досить моментів ще не цілком ясних, вони чекають ще для свого висвітлення систематичного підбирання архівних матеріялів. На один з них я хочу звернути увагу.
На вироблення відношення старшини XVIII в. до свого селянства мала великий вплив присутність на Гетьманщині кріпаків з инших сусідніх місцевостей, де спеціяльні риси холопства впливали на стан двораків, а двораки зливалися з загалом селянства. Що-до таких завезених кріпаків поміщики могли собі дозволити більше, ніж до корінного українського селянства Гетьманщини, а потім таке відношення поширювалось поволі і на місцеве українське селянство.
Як попадали на Україну такі кріпаки з сусідніх місцевостей? Вже раніш дослідники зазначали, що дуже часто продавали кріпаків на Гетьманщину дрібні смоленські шляхтичі поміщики, але деталі того не були відомі. Такі подробиці як-раз наводить архівна справа, що далі подано.
Зміст справи, коротко сказати, такий. Смоленські шляхтичі продали 1735 р. в Стародубі кріпаків, яких привезли з собою. Потім виникли підозріння, що продані кріпаки не власні, а якісь захоплені, чужі. На допиті і смоленські шляхтичі і сами кріпаки подали, як саме була справа, навели при тому багато цікавих подробиць.
Бачимо ми з цієї справи, що в половині XVIII в. поширена була практика їздити до Гетьманщини по хліб та відвозити своїх кріпаків на продаж. Про це оповідається в такім тоні, що це поширена практика, що це робили часто. Сами збори шляхтичів на Гетьманщину з кріпаками, як про це оповідали на допиті, говорять про звичайну дорогу, про відомі напрямки, про знайомі прийоми привозу кріпаків та продажу їх. З оповіданнів на допиті не видко, щоб були якісь непевності, якісь сумніви, які так часто зустрічаються в новій, мало знайомій справі.
Ось як показав на допиті смоленський шляхтич Семен Андрійович Скугаревський „З уезду Смоленьского деревни Харенковой… 1735 году в Петровъ постъ на другой недѣлѣ в суботу выехалъ онъ з дому своего з оной деревнѣ своей Харенковой“, потім разом з иншими шляхтичами поїхали на Стародуб без жадного пашпорту: сам Скугаревський „для сиску й поимки здес бежавшого от него тому другой год крепостного своего крестянина Алексѣя Романова, а показанніе шляхтичи для про-
