мали можливости користатися своїми давніми вольностями, окремим управлінням, судом, господарством. Канцелярія встановляла тут перевагу козацької адміністрації, яка позбавляла міщанських виборних урядовців будь-якого значіння та впливу, підпорядковуючи їх розпорядженням козацької сотенної адміністрації. В відповіді з Березни маємо ми згадку про ратуш, але минула історія цієї інституції вже неясна. Зазначено, що „ратушъ состоитъ на основаніи е. і. в. указовъ и малороссійскихъ правахъ“, знов-таки тут плутанина неясного уявління про минулі часи, з яких веде свій початок ратушний устрій, коли і не було „е. імпер. величества указовъ“. В ратушахъ — зазначено далі — провадяться суд та розправа та „указаніе дела“ і ще кинуто далі побіжну вказівку про надані на ратуші „села и мельницы“. Вказівки занадто короткі, щоб характеризувати окремий устрій магдебурзького міщанства, чого можна-б сподіватися в з'ясуванні складу міщанства та окремих його груп.
Про цеховий устрій ремісництва теж дуже небагато. Згадано, що „для всякихъ гражданскихъ порядковъ установлены и утверждени цехи“, в иншім місці зазначено, що „во всякомъ цеху по прежнимъ имъ обыкновеніямъ для устроенія порядковъ имеются цехмистри“, завважено, що „ремеслніе писалась цехамы“, згадано про ремісників, „которимъ нинѣ и цехи есть“, нарешті зазначено „при цехахъ особій цеховій урядъ“. Але й ці вказівки не розвинуто з потрібною повнотою і залишають вони без дальшого з'ясування окремішну організацію ремісництва в загальнім складі міщанства, не натякають на її походження.
Взагалі, далеко не всі мали охоту звертатися до старовини. Як було вже зазначено, міщанство Мени виявило в цім випадку найбільше уважности до свого минулого. Ратушні тут озброєні документальними покликуваннями на минуле, щоб з'ясувати минуле, вони притягають не тільки грамоти на магдебурзьке право, але вміють також використати й инші грамоти. Тут є згадка, побіжна, але дуже цікава про „подлинніе какъ в ратуши менской, такъ и в цеховихъ домахъ“. Ця згадка про цехові доми вказує нам, що і цехам тутешнім доводилося обстоювати свої права уважно, зберегати свої грамоти та звертатись до них по аргументи в своїх виступах у боротьбі за давні права. Окрім загальної згадки про грамоти в цехових домах є ще инша згадка про грамоти менським міщанам „цеховъ кравецкого шевского и ковалского писменніе полскимъ діялектомъ писанніе“, отож оці грамоти цеховим використані за-для характеристики міщанського життя, підкреслено ясне вживання терміну міщан та зазначено тут звільнення міщан від деяких обов'язків (посилок неналежних та гачення греблі). Очевидячки, хотіли використати найдавніші згадки про міщанство та його становище й тут стали в пригоді як-раз оці грамоти цехам, бо вони виявляють окремішність міщанства від инших груп людности та разом з тим упривилейоване становище міщанства, одзволеного від деяких обов'язків, що лежали на инших групах людности. Та різниця, що про ню зазначали инші відповіді, притягаючи та нагадуючи норми головщини й нав'язки для різних
