Сторінка:Історично-географічний збірник. Том 2 (1928).djvu/185

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

ковий завод довго залишавсь без грошей, і це обертало в нівець усі попередні досягнення; по-друге, особи, що завідували шовківництвом, здебільшого чужинці, не знаючи ні мови народу, ні місцевих умов, не могли сприяти його розвиткові; по-третє, коли шовківництво перенесено на село й селяни почали виробляти шовк, то уряд нічого не зробив для того, щоб утворити сприятливі умови для його збування, а коли почалися часті пошесті на шовкуна, то нічого не зроблено, щоб допомогти селянам у боротьбі з цим. Все це зневірювало селян у користі від шовківництва, а тому воно мусіло занепасти.