часто дід під сто років. Всього родин є 131, на 1 двір пересічно припадає 2,3 родини. З будівель у дворах козаків виборних є 122 хати й 382 господарські будівлі. На 1 двір пересічно припадає 2,3 хати и 5,3 госп. будівлі. Живуть у них усього 616 душ, на 1 двір пересічно — 11,4 душ, на 1 господарство 11 душ, на 1 родину — 4,7. Як бачимо, залюдненість двору чималенька.
Чоловіків робочого віку (від 15 до 59 р. вкл.) було 160, або 51,9% усіх чоловіків. Неробочого (до 15 і від 60 р.) 147, або 48,1%. Всього чолов. 308.
|
Жінок робочого віку — 143, або 47,1 % усіх жінок. Разом 306 |
Господарства чоловічою робочою силою були забезпечені досить добре:
|
Як бачимо, домінує тут середня забезпеченість з великим ухилом у бік доброї забезпечености, — ці дві групі становлять по-над три четвертині усіх господарств. На 1 госп. пересічно припадає 2,9 доросл. чол. Добре забезпечено виборних козаків також і землею.
Їм належить 2.795 днів і 1 упруг ріллі, 41 участок лісу (від 125 саж. до 4 в. довкола) і сіножати на 2.400 кіп[1]. На 1 господаря пересічно припадає 50 днів ріллі, і сіножати на 42,9 кіп. Цікаво одзначити, що як козаки виборні, так і инші групи людности не мали городів і вигонів. Власне що-до городів, то ми маємо кілька згадок про те, що вони були, але лиш кілька; про вигони взагалі згадок немає. Можна гадати, що городи вказувано лиш ті, що були в самому Баришполі, та й то не при хатах, городи дуже нечисленні; більшість-же городів, що були в околицях міста, або клапті городів, що були при дворах, позначено не було. Так само, на цій-же підставі, правдоподібно, не зазначувано й вигонів, хоч, звичайно, цілком можливо,
- ↑ Або в переводі на десятини (як встановлено за наказом Колегії Путимцеву від 1766 р. — 10 коп. = 1 десят., Максимовичъ op., cit. с. 330) 240 десятин.
