Сторінка:Історично-географічний збірник. Том 3 (1929).djvu/11

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


вало, що не всі подані відомості зовсім вірні: деякі села рахують за пусті, а вони вже заселені після спустошення, деякі знов рахують за безхазяйні, а вони все-ж знаходяться в користанні певних осіб та дають деякі прибутки. Обговорюючи справу цих прибутків, міщанство зауважувало, що ці прибутки дають можливість виконувати роботу направи городень, як і раніш. Очевидно, такі вказівки мусіли викликати перевірку заяв земянства про неможливість виконувати роботи й платити датки. А відомо, що земянство нераз скаржилось на великі роботи та датки з маєтків, загрожуючи, що коли господар є. м. наложить таку неволю, то всі розійдуться з своїми людьми (Арх. VII, I, 136).

Така перевірка загальних заяв була конче потрібна, щоб справа не стояла через заяви та погрози. До чого-ж це могло привести, коли не було змоги перевірити можливість групи людности нести певні обов'язки, показує суперечка, кому робити житомирський міст. Коли виявилась потреба вирішити на місці цю справу, староста житомирський думав притягнути земян і міщан до роботи мосту. Але і та і друга групи людности, не гаючи часу, звернулись з скаргою до господаря є. м. Земяни місцеві заявили в скарзі, що робота замкового мосту є „кривда і тяжкость великая“. Міщанство скаржилось, що їх мало і через те не можна взяти на себе таку важку працю без допомоги инших груп людности. Господар є. м. не призначив якогось перегляду справи на місці і таким чином староста сам на місці мусів шукати якогось середнього виходу, не обтяжаючи роботою одну лиш групу, а розкладаючи і на инші. Але сам староста не міг подолати опору земянства і так суперечка, кому саме виконувати роботу замкового мосту, залишила замок без мосту в дуже небезпечнім стані; була гадка робити міст господарськими грішми, було умовлено вже, за яку суму грошей, наготовлено дерево на будову, а потім прийнято план будувати з участю земян та міщан. І далі справа з мостом не поліпшилась (Арх. VII, І, 133).

В таких випадках неясности обов'язків становище міщанства було, порівнюючи, гірше, бо на їх заяви і скарги звертали менше уваги, а за невиконання скорше карали, ніж земян, і карали суворіше. Через те вказівки міщанства на потребу притягнути инші групи людности роблять вражіння більшої продуманости. Так легко було зустрінутись з опором земянства проти своїх пропозицій, що міщанство мусіло обдумувати здійснення своїх планів та обраховувати, щоб збити загальні заяви, що адміністрація чи земянство зовсім вже не має матеріяльних засобів брати на себе роботи або поплати. Треба було шукати конкретних вказівок на деякі прогалини в обрахунках адміністрації та земянства, на непоказані потаєні прибутки, бо як-раз такі конкретні зазначення і могли допомогти міщанству в боротьбі проти збільшення робот та датків, які на нього хотіли перекинути і адміністрація і земянство.