підвладну Русі кріпость»[1]. Греки були добре обізнані з Подніпров'ям. Наведене свідчення має для нас особливу цінність. Ним стверджується, що згадані осади становили собою одночасно кріпості й пристані, збірні пункти для кораблів. Згідно з літописом, це були разом з тим осади біля переправ, міста-перевози, отже, «фурти» у власному розумінні слова.
Про Київський перевіз згадувалося вище. Перевіз існував при Вишгороді[2]. Згадку про Вітечівський брід знаходимо в літописі під 1151 р. «Гюргеви же со Олговичи хотяшю поступити внизъ к Витечевському броду… Пришедши им к Витечеву, и сташа противу собѣ, почаша битися в лодьях о бродъ»[3]. «И в полуднє прибѣгоша ко Днѣпру, и переѣха Гюрги в лодьях у Витечева, а прочии перебродоша»[4].
Нижче Вітечева знаходився Зарубський брід. З ним було зв'язано два городища. Одне з них, літописний Заруб, розташовувалось проти гирла р. Трубежа на високій Батуровій горі правого берега Дніпра, друге — Уст'є «містилося на протилежному, лівому березі Дніпра в гирлі того ж таки Трубежа. Визначаючи Зарубське городище як «місто-укріплення біля переправи», М. К. Каргер зауважує, що воно було «розташовано супроти древнього городища, яке знаходиться на лівому березі Дніпра при впадінні річки Трубіж. Це останнє, певне, становить собою залишки міста Уст'є, яке повинно було охороняти з протилежного берега той самий Дніпровський брід»[5]. Зарубський брід і відповідно до того Заруб як місто-перевіз неодноразово згадуються в літописі, приміром, під 1096 р.: «Святополкъ же и Володимеръ …придоста къ Зарубу и ту перебродистося»[6]. У 1151 р. Юрій Долгорукий «пришедше вборзе к Зарубу, и перебредоша черес Днѣпръ»[7]. Під тим же 1151 р. згадано, що «Изяславъ слыша Гюрьгя в Переяславли, поиде… и перебродися у Заруба»[8]. В 1223 р. під час першої татарської навали князі, «совокупивше землю Рускую всю противу татаромъ, и приидоща к рецѣ Днѣпру на Зарубъ к острову Варежьскому»[9]. Сюди ж треба прилучити згадки про Уст'є під 1096 та 1136 рр. «В се же время воева Куря с половци у Переяславля, и Устье пожже»[10].
- ↑ Константин Багрянородный, Об управлении…, стор. 8.
- ↑ «Вітичів як і Вишгород знаходився при броді через Дніпро» (С. М. Середонин, Историческая география, П., 1916, стор. 160).
- ↑ «Летопись по Лаврентиевскому списку», стор. 314.
- ↑ Там же, стор. 317.
- ↑ М. К. Каргер, Развалины Зарубского монастыря и летописный город Заруб, СА, т. XIII, 1950, стор. 46, пор. стор. 60 та 61.
- ↑ «Летопись по Лаврентиевскому списку», стор. 223.
- ↑ Там же, стор. 315.
- ↑ Там же, стор. 317.
- ↑ Там же, стор. 479.
- ↑ Там же, стор. 223, пор. стор. 228.
