го, ювелірного виробництва. Вирізьблений на печатці храм чи монастир може бути єдиним джерелом з архітектури даної епохи.
В архіві численна кількість печаток королів, папських булл, магнатів, шляхти, вивчення яких також може дати багато цінних відомостей.
Численні печатки добровільних товариств і установ, бібліотек, книгарень, студентських об'єднань XIX—XX ст. з різноманітними зображеннями дають матеріал для характеристики соціально-політичного і культурного часу цього періоду. Інколи печатки є єдиним джерелом і свідком існування установ або товариств, про які не збереглося жодних слідів.
Особливий інтерес становлять печатки підпільних нелегальних об'єднань, таких, як прогресивні партії, революційні групи, робітничі та селянські товариства.
У Львівському обласному державному архіві, наприклад, зберігаються відтиснуті печатки КПЗУ, які до цього часу були невідомими. Написи на них зроблені трьома мовами: українською, польською і єврейською, що ще раз підкреслює інтернаціональність її рядів.
Досі мова йшла про печатки ЦДІА УРСР в м. Львові. Але ж печатки, які стосуються західноукраїнських земель, є також в інших архівах. Зокрема, в фондах архівів м. Харкова, Інституту історії партії при ЦК КП України є печатки органів Радянської влади Західної України в 1920 р.
Печатки перших років Радянської влади становлять великий інтерес. Це зовсім нові типи печаток. По формі круглі. На них зображені серп і молот в лавровому вінку з написом: «Пролетарі всіх країн, єднайтесь!». Кругові написи на цих печатках свідчать про їх належність.
Зустрічаються печатки з серпом і молотом в середині герба або серп і молот без герба і лаврового вінка. Печатки галицьких ревкомів інколи написані на двох мовах, польській і українській. Ці печатки мають виключно важливе значення. Є між ними печатки Повітового харчового відділу, Народної освіти, Народного здоровєя і т. д.
Часто тільки печатка, навіть без документів, які, до речі, майже не збереглися на Західній Україні, може допомогти з'ясувати багато питань. Радянська влада на західноукраїнських землях в 1920 р. існувала лише кілька місяців. Це був період боротьби молодої республіки з білополяками на західному фронті, але нове життя вже почало стверджуватися. Були створені Сільські революційні комітети, які ділили панську землю між галицькими безземельними селянами, харчові відділи з метою постачання армії і голодуючого населення хлібом, яке страждало від лихоліть першої імперіалістичної війни. Відділи народної освіти почали підготовку до навчання молоді забитого непись-
