Сторінка:Історичні джерела та їх використання. Вип. 1 (1964).djvu/73

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


увагу на урожай, голод, мор тощо, появу «кривавої води» у Львові 1670 р. називає «прогностиком» (прогнозом лиха). Опис воєнних і політичних подій у записках відрізняється від опису в інших літописах. Автор записок глибше розглядає питання і звертає увагу на подробиці, які іншим хроністам здавалися нецікавими. Так, при описі боїв точно називає імена полководців (Гавдана, Свідерського, Маховського), поряд з зовнішніми війнами записує конфедерації шляхти і збройні виступи магнатів проти короля. Дає відомості про польський сейм, про введення нової монети, пильно стежить за податками. Автор записок в основному пише про галицькі події, але орієнтується також у справах Наддніпрянщини, записує «перші бунти» 1668 р., руйнування України Чарнецьким, облогу Чигирина турками. Він уважно стежить також за церковними справами, за життям духовенства, оголошує себе противником унії. Так, він пише про насильне запровадження унії у Львові, про те, що єпіскоп-уніат «церков львовскую міскую казал отбивати, мури валити». Причину смерті перемишльського епіскопа І. Винницького, який випадково згорів, він пояснює тим, що епіскоп «сповідался у ієзуїти».

Аналіз записок свідчить про те, иіо автор їх був людиною з широкими інтересами, його соціальну належність можна визначити тільки приблизно. Добра обізнаність з військовою справою, церковними питаннями дозволяє висловити припущення, що літописець спочатку був військовою людиною, а згодом висвятився у духовний сан, як це часто бувало в ті часи.

Тисьменичанські записки. Збірник, в якому знаходяться ці записки, П. А. Петрушевич купив у. Солотвині (Богородчанського району Івано-Франківської області). Він же висловив детально аргументовану думку про те, що рукопис склав дяк Михайло Лисецький в Тисьменичанах (Лисецького району Івано-Франківської області.) близько 1738 р.

Перший запис цього літопису відноситься до 1608 р.: «от сотворенія світа 6961 февруарія 13 дня в суботу Феодорову преставися благочестивий князь Василій Острозекій, жив літ 81. Той бил великий милостник набоженства грецкого. Положен в церкви соборной островской. За 'го віку били два синоди в Берести Литовском всіх єпископов і митрополита, 1-й року 1690, 2-ий року 1596». З цього запису видно, що автор використовував якесь літописне джерело початку XVII ст.

З XVII ст. є записи про здобуття Кам’янця-Подільського турками 1672 р., про битви під Збаражем і Підгайцями 1675 р., під Журавном 1676 р., під Віднем 1683 р., про початок правління Августа II 1697 р., про набіг татарської орди на Покуття 1698 р., про відхід турків із Кам’янця 1700 р. З XVIII ст. записів менше: про похід запорізьких козаків з російським військом під Ригу 1702 р., про наступ польського війська на Станіслав