Сторінка:Історичні піснї українського народа. 1908.pdf/8

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Тепер призабули ся ті піснї між нашим народом, забули ся і преславні змаганя прадїдів наших.

Гей, у лузї червона калина похилила ся,
Чогось наша славна Україна зажурила ся…

Пускаємо знов давні піснї між народ. Нехай наші люди читають їх, нехай згадують давну славу, — нехай підіймуть на ново боротьбу за Україну!

А ми-ж тую червону калину піднімемо,
А ми-ж свою славну Україну
Гей, гей, розвеселимо!..