Сторінка:Історія міст і сіл Української РСР. Вінницька область.djvu/12

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

ВІННИЦЬКА ОБЛАСТЬ

 

Вінницька область розташована в лісостеповій смузі правобережної частини УРСР. Центр області — місто Вінниця. На південному заході Вінницька область межує з Молдавською РСР, на заході — з Чернівецькою та Хмельницькою, на півночі — з Житомирською, на сході — з Київською, Черкаською, Кіровоградською і на півдні — з Одеською областями. Площа області — 26,5 тис. кв. км. Найбільша її протяжність зі сходу на захід становить 200, а з півночі на південь — 185 км. Населення — 2131,9 тис. чоловік[1]. Густота — 81 чол. на 1 кв. км. Основна частина населення — українці. На території Вінниччини проживають також росіяни, поляки, білоруси, молдавани та представники інших національностей.

У складі Української РСР Вінницька область утворена 27 лютого 1932 року. До її складу входило 69 районів. 22 вересня 1937 року область розукрупнена: з частини її районів утворена Кам'янець-Подільська (тепер Хмельницька) область, кілька районів відійшло до Житомирської області. Водночас територія Вінницької області поповнилася районами, які раніше належали до Київської області. В результаті такого адміністративно-територіального перерозподілу в складі Вінницької області залишилось 42 райони. В післявоєнні роки проведено укрупнення районів. У січні 1954 року Монастирищенський район відійшов до новоутвореної Черкаської області. Так поступово визначились сучасні межі Вінницької області.

Нині Вінницька область поділяється на 25 районів. На її території 9 міст (2 обласного і 7 районного підпорядкування)[2], 27 селищ міського типу та 1518 сільських населених пунктів, які підпорядковані 27 селищним і 619 сільським Радам депутатів трудящих[3].

Більша частина Вінницької області розташована на Волино-Подільській та Придністровській височинах. Поверхня її — підвищене плато, яке понижується

  1. ↑ Кількість населення в області, а також у містах і селах подано за станом на 15 січня 1970 року.
  2. ↑ Міста обласного підпорядкування: Вінниця, Могилів-Подільський, районного — Бар, Бершадь, Гайсин, Жмеринка, Козятин, Тульчин, Хмільник.
  3. ↑ Адміністративно-територіальний поділ подано за станом на 1 вересня 1971 р.
Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Сторінка:Історія_міст_і_сіл_Української_РСР._Вінницька_область.djvu/12&oldid=627721