Є середня школа, бібліотека.
На вирішальних ділянках господарства і культури села трудиться 34 комуністи і 131 комсомолець. Партійна організація існує з 1932, комсомольська — з 1924 року.
Село засноване у XVI ст. 1822 року народний месник У. Кармалюк з групою повстанців напав на маєток місцевого поміщика. В роки буржуазно-демократичної революції 1905—1907 рр. селяни намагалися заволодіти землею поміщика.
Поблизу села виявлено поселення трипільської культури.
КОПАЙГОРОД — селище міського типу, центр селищної Ради, розташоване між річками Немією та Малою Немією, за 5 км від станції Копай, за 29 км від районного центру. Населення — 1940 чоловік. Селищній Раді підпорядковані села Переліски, Українське, Шевченкове, Шипинки, селище станції Копай.
На території Копайгорода розташовані відділок радгоспу «Більшовик» плодоягідного напряму (з 790 га землі 560 га тут займає орна), пересувна механізована колона-207, що проводить лугомеліоративні роботи, «Міжколгоспшляхбуд», на станції Копай — деревообробний комбінат.
Працюють середня школа, будинок культури, 4 бібліотеки, лікарня.
Є партійна і комсомольська організації, які об'єднують 87 комуністів і 164 комсомольці.
Копайгород заснований 1624 року. Назва походить від слів «копати вали і городити». 1648 року його населення, приєднавшись до загонів Максима Кривоноса, брало участь у штурмі Барської фортеці.
КУЗЬМИНЦІ — село, центр сільської Ради, розташоване за 15 км від районного центру, за 8 км від залізничної станції Митки. Населення — 1476 чоловік. Сільраді підпорядковані села Голубівка, Мартинівка.
В селі розташована центральна садиба колгоспу ім. Леніна. За господарством закріплено 3878 га землі, у т. ч. 2524 га орної.
Працюють восьмирічна школа, сільське професійно-технічне училище; фельдшерсько-акушерський пункт, клуб. Виходить колгоспна багатотиражна газета «Шлях Леніна».
Діють партійна і комсомольська (з 1924 року) організації, які об'єднують 37 комуністів і 407 комсомольців.
Село засноване в XVI ст. 1905 року відбувся виступ селян проти поміщика. Наймити оголосили страйк. Головна їх вимога — підвищення оплати праці — була задоволена.
1922 року селяни утворили сільськогосподарське товариство «Культурний господар».
ЛІСОВЕ — село, центр сільської Ради, розташоване за 45 км від районного центру, за 4 км від залізничної станції Котюжани. Населення — 1092 чоловіка. Сільраді підпорядковане село Польове.
У селі розміщена бригада колгоспу ім. Куйбишева, за якою закріплено 1020 га землі, у т. ч. 951 га орної.
Працює восьмирічна школа, 2 бібліотеки, клуб, фельдшерсько-акушерський пункт. В колгоспі, школі і культосвітніх закладах села трудиться 31 комуніст і 47 комсомольців.
1905 року селяни виступали проти поміщика.
У Лісовому народився український радянський математик О. С. Смагаржевський (1896—1968).
ЛУКА-БАРСЬКА — село, центр сільської Ради, розташоване за 13 км від районного центру, за 3 км від залізничної станції Васютинці. Населення — 1150 чоловік. Через село проходить шосе. Сільраді підпорядковані села Васютинці. Горяни, Зоряне, Квітка.
У Луці-Барській розташована центральна садиба колгоспу ім. Г. І. Котовського. За господарством закріплено 4392 га землі, у т. ч. 2906 га орної. 1971 року на фермі колгоспу вступив у дію відгодівельний комплекс, розрахований на одноразове утримання 6 тис. свиней.
Працюють середня школа, 2 бібліотеки, будинок культури, дільнична лікарня, пологовий будинок. Виходить колгоспна багатотиражна газета «За перемогу комунізму».
Існують (з 1929 р.) партійна і комсомольська організації. Ніші вони об'єднують 71 комуніста і 82 комсомольці.
Після Великої Жовтневої соціалістичної революції житель Луки-Барської І. Я. Каша добровільно вступив У Червону Армію і став бійцем 24-ї Самаро-Симбірської стрілецької Залізної дивізії. Він був командиром кінної розвідки. За героїчні подвиги в боях з білополяками І. Я. Кашу нагородили орденом Червоного Прапора, пізніше — іменним годинником та особистою зброєю.
В 1969 році в селі встановлено бюст Г. І. Котовського.
Під час Великої Вітчизняної війни 520 громадян Луки-Барської билися з ворогом па фронтах, 187 з них полягли смертю хоробрих.
Село засноване в XVI столітті.
В селі Васютинцях 1918 року діяла підпільна більшовицька організація під керівну, дтвом Ф. Підгурського і М. Т. Абрамовського. Підпільники очолювали боротьбу селян проти астро-німецьких окупантів.
МАНЬКІВЦІ — село, центр сільської Ради, розташоване на річці Рові, за 12 км від районного центру, за 7 км від залізничної станції Бар. Населення — 1812 чоловік. Сільраді підпорядковані села Мельники, Улянівка.
У селі Маньківцях міститься центральна садиба колгоспу «Комінтерн». Господарство обробляє 2294 га землі, у т. ч. 1593 га орної.
Працюють середня школа, бібліотека, будинок культури, амбулаторія, дитячий туберкульозний санаторій. Видається колгоспна багатоти¬ ражна газета «Зоря комунізму».
На вирішальних ділянках господарства і культури села трудиться 42 комуністи і 60 комсомольців. Уродженець села М. Д. Бубновський — Герой Соціалістичної Праці, перший секретар Хмельницького обкому КП України.
