Заснування Києва трьома братами. Мініатюра Кенігсбергського літопису.
Археологи виявили на Старокиївській горі у садибі Історичного музею рештки поселення названого ім'ям старшого з трьох братів Кия: рів, що оточував поселення для захисту жителів від нападів ворогів, житла, фундамент культової споруди та інше. З усього цього виходить, що князівський град Кия виник насамперед як укріплення, навколо якого розташовувались житла киян.
Територія Києва була заселена не лише в районі Старокиївської гори. Дослідження археологів дають змогу говорити про те, що на горі Киселівці, над теперішнім Подолом, також було значне поселення давніх киян. Тут виявлені не лише залишки ліпленої кераміки VI–VII століть, а й візантійські монети V—VI століть, бронзові підвіски з рельєфним зображенням обличчя людини, амфора VI–VII століття тощо.
Матеріальні пам'ятки другої половини 1 тисячоліття н. е. знайдені археологами під час розкопок і в інших районах Києва. Так, у підніжжі гори Киселівки на Подолі, була знайдена така сама, як і на горі, амфора з червоної глини, що датується VI–VII століттями[1]. Кераміку VI–VII століть було знайдено на Межигірській вулиці. Це такі ж знахідки, які зустрічалися і під час розкопок на горах Старокиївській та Киселівці.
Ювелірні вироби, коштовності, металеві прикраси та грошові скарби, виявлені у Києві, свідчать про те, що вже в ті часи тут було багато заможних жителів. Класове розшарування у слов'ян виникло ще до IX століття на грунті розкладу первіснообщинних відносин і появи виразних рис феодального суспільства.
В добу феодалізму замки були укріпленими центрами панування експлуататорів. Крім того, вони мали велике значення в обороні від нападів ворогів. Побудова града — укріплення київських князів — свідчить про те, що на Русі відбулися глибокі соціальні зміни в суспільстві. Народжувались нові феодальні відносини, що базувалися не на рабовласництві, а на великій земельній власності князів, бояр та дружинників князя. Одночасно князівські центри, зокрема Київ, стають осередками ремесла і внутрішнього та зовнішнього товарообміну. Київ стає великим економічним, політичним та військовим центром. Оборона від варягів та кочовиків стає життєво необхідним завданням Київського князівства і всього його населення. Невипадково поряд з повістями про заснування трьома братами Києва літописець вміщує повісті про те, як варяги беруть данину із слов'ян новгородських, а w:хозарихозари «на полянах і сіверянах та на вятичах»[2]. Боротьба з кочовиками була причиною, яка викликала необхідність будівництва укріплених градів на Русі і насамперед старокиївського укріплення у IX столітті.
Докладніші літописні подробиці про життя Києва відомі з кінця IX та з початку X століття, тобто з того часу, коли Київ стає на чолі східнослов'янської Древньо-
- ↑ В. Б. Антонович. Археологическая карта Киевской губернии. М., 1895, стор. 31.
- ↑ Полное собрание русских летописей, т. 2, стор. 12–14.
