тив перейшов на багатоциклічну роботу в комбайновій лаві, замінивши змінні бригади єдиною комплексною добовою бригадою. В результаті добовий видобуток вугілля на комбайн ІК-52Ш збільшився в два рази (1200 тонн на добу). Річний видобуток було доведено до 369 516 т. вугілля; порівняно з 1962 роком продуктивність праці зросла у 1965 році на 35 проц. Досвід роботи бригади С. І. Воротникова, схвалений Центральним Комітетом КП України, набув великого поширення на шахтах Донбасу. Лава, де працює С. І. Воротников, стала своєрідною лабораторією передових методів праці.
На досвіді цієї бригади в тресті «Комунарськвугілля» створена постійна школа новаторів, яку в 1965 році закінчило 4160 гірників.
Виступаючи з трибуни XXIII з’їзду КПРС, С. І. Воротников сказав: «Кожний робітничий колектив вніс свій вклад в успіхи нашої країни. З хорошими виробничими показниками прийшов до з’їзду і колектив нашої бригади. Семирічний план вугледобування ми виконали на 6 місяців раніше строку і дали понад план 122 тисячі тонн палива. За період між з’їздами партії бригада видала на-гора 1250 тис. тонн вугілля, що дорівнює річній продуктивності однієї шахти Донбасу[1].
За роки Радянської влади докорінно змінилися вугільні підприємства міста. Порівняно з 1926 роком кількість двигунів на шахтах тресту збільшилася в 120 разів, а їхня потужність зросла майже в 30 разів. За роки семирічки на вугільних підприємствах тресту майже в 1,5 раза збільшилась кількість вугільних комбайнів усіх марок, у 17 разів зросло число електровозів, більш як удвоє збільшилась кількість конвейєрів усіх типів. На шахтах стали застосовуватись породонавантажувальні машини, закладальні установки, найновіші вітчизняні компресори, вентилятори, насоси та інша гірнича техніка.
Самовіддана праця шахтарів, велика організаторська робота, проведена партійними, комсомольськими і профспілковими організаціями в роки семирічки, забезпечили успішне виконання державного плану всіма шахтами тресту «Комунарськвугілля». Середньодобовий видобуток вугілля зріс на 11,7 проц.; в 1965 році він становив 20034 тонни проти 17 084 тонн у 1958 році. Собівартість тонни вугілля знизилася за цей час на 71 копійку.
Розгорнувши соціалістичне змагання на честь XXIII з’їзду КПРС, гірники тресту добилися нових успіхів. За підсумками соціалістичного змагання за перший квартал 1966 року шахтарі тресту «Комунарськвугілля» зайняли перше місце серед вугільних підприємств країни і завоювали перехідний Червоний Прапор Міністерства вугільної промисловості СРСР і ЦК профспілки працівників вугільної промисловості[2].
Невпізнанно змінилося шахтарське місто Перевальськ; виросли нові вулиці з багатоповерховими будинками, магазинами, їдальнями, дитячими установами. У місті 2 парки та 5 скверів. Широко розгорнуто житлове будівництво Перевальська.
