Сторінка:Історія міст і сіл Української РСР. Луганська область.djvu/673

Матеріал з Вікіджерел
Сталася проблема з вичиткою цієї сторінки

бетівська та інші за завданням Алчевського райкому партії проводили роз’яснювальну роботу в сусідніх селах Чернухиному та Михайлівці, допомагали будувати і зміцнювати молоді колгоспи. Комуніст шахтар А. І. Лепендін згодом очолив один з колгоспів Алчевського району.

В роки другої п’ятирічки трудовими ділами уславив свою шахту комуніст забійник С. О. Свиридов. У 1934 році при підтримці партійної організації він розробив і впровадив раціоналізаторську пропозицію, суть якої полягала в подовженні виступів у лаві крутого падіння. Це дало змогу удвоє зменшити кількість забійників у зміні, збільшити вуглевидобуток, знизити собівартість тонни вугілля. Внаслідок творчої ініціативи комуніста-новатора продуктивність одного забійника зросла до 28—30 т вугілля на добу проти 9—10 т, що видобувалися раніш[1]. Патріотичний почин артемівського забійника був високо оцінений урядом. В липні 1935 року С. О. Свиридова було премійовано легковою автомашиною, а його послідовників К. І. Іваненка, О. П. Кирпиченка, А. Д. Лисицина, С. Ф. Сичова та багатьох інших нагороджено цінними подарунками. Того ж року в шахтарському селищі розгорнулося соціалістичне змагання за опанування стахановських методів праці. Невдовзі більшість бригад шахтарів почала працювати по-стахановському. Це дало можливість гірникам селища збільшити продуктивність праці, щороку перевиконувати державні плани видобутку вугілля по всіх показниках.

У роки передвоєнних п’ятирічок шахтарське селище стало невпізнанним. На місці старої дореволюційної глухої та занедбаної Катеринівки виросло нове впоряд коване селище. Лише протягом 1939—1941 рр. до ладу стало 72 нових чотириквартирних будинки. На 1939 рік у Артемівську проживало 9150 мешканців, що більш як у чотири рази перевищувало кількість населення 1921 року. Вдвічі збільшилася кількість вулиць, їх стало 28. Почали діяти дві середні школи, в яких навчалося 1650 учнів, тобто всі діти шкільного віку.

В Артемівську працювала лікарня на 40 ліжок, обслуговуючий персонал якої становив 16 лікарів і спеціалістів з середньою медичною освітою. Селище було повністю радіофіковане та електрифіковане.

З перших днів Великої Вітчизняної війни трудящі Артемівська разом з усім радянським народом стали на захист соціалістичної Вітчизни. На фронт пішли сотні гірників. На зміну їм у забої прийшли пенсіонери, жінки.

 
  1. Луганський облпартархів, ф. 2, оп. 1, спр. 591, арк. 162.