Ця сторінка вичитана
Великий шлях. Не видко краю.
Який простір! Од рівних нив
До сел, до луків і до гаю
Іде натхнення творчих злив.
Великий рух. То — подих волі
Весняним ранком розкував
Кайдани всім. То — зникли болі.
То — Сонце кождий привітав.
Всі вийшли. Сяйвом захистились.
На новий шлях. З новим лицем. —
Мімози мрій заколосились
Під творчим, золотим огнем!..
1917.
