Сторінка:Анатоль Франс. Повстання анголів. 1926.pdf/203

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

свинячою начинкою. Навідавшись сьогодні на одній з вуличок Монмартра до одного жерця сатани, що знав чорну магію і практикував ріжні чари, Моріс після цього завітав до Бушотти. Сюди післала його мадам Вердельєр, що мусила незабаром влаштовувати свято на користь справи догляду сільських церков і хотіла показати на ньому Бушотту, що несподівано й не знати чому як раз стала модною артисткою. Бушотта посадовила гостя на канапку в квіточках, а на прохання його сіла й сама з ним поруч. Батьків син виклав співачці бажання княгині Вердельєр: ця дама хотіла, щоб Бушотта проспівала передовсім одну з тих пісень апашів, що ними так захоплюються люде з вищого світу; на превеликий жаль, мадам Вердельєр може дати дуже малу і зовсім недомірну ціні артистки плату, але ж треба пам'ятати, що свято влаштовується для доброго діла.

Бушотта погодилася взяти участь, поставившись до зменшення плати зі звичайною щедрістю голоти відносно багатирів, артистів відносно людей з суспільства; вона грошолюбкою не була, справа ж догляду сільських церков її зацікавила. Своє перше причастя вона згадувала зі слізьми на очах, а віру свою зберігла і по сей день. Коли вона проходила повз церкву, їй завжди хотілося зайти туди, особливо ввечері. Тому вона не любила Республіки, що лишень силкується зруйнувати церкву й армію. Серце її дуже раділо, спостерігаючи відродження національного почуття. Франція відраджується: по мюзік-голлях найдужче плещуть у