Крізь непричинені двері видко було бронзові статуї у мармурових вестибюлях і водограї серед зела. Ніщо не турбувало спокій цих чудових мешкань. Тільки далеко десь бреніла флейта.
Чернець спинився перед невеличким будинком з шляхетними пропорціями ліній; його підтримували стрункі, як молоді дівчата, колони. Будинок був прикрашений бронзовими бюстами найславетніших грецьких філософів. Він пізнав там Платона, Сократа, Арістотеля, Епікура та Зенона і, постукавши в двері молотком, взявся міркувати, чекаючи:
— Надарма метал уславляє цих хибних мудреців; їхні брехні виявлено, їхні душі завдано до пекла, і сам славетний Платон[1], що зчинив по всій землі гармидер своїм красномовством, тепер сперечається тільки з дияволами.
Раб відчинив двері та, побачивши на мозаїчному порозі босу людину, грубо промовив:
— Іди геть старцювати, кумедний ченче, та не огинайся, а то прожену тебе ціпком.
— Брате мій, — сказав антінойський абат, — я не прохаю нічого, тільки проведи мене до свого господаря Нікія.
Раб гнівно відповів:
— Мій господар не приймає таких собак, як ти.
— Сину мій, — провадив Пафнутій, — зроби, будь ласка, те, що я прошу, і скажи своєму господареві, що я хочу його бачити.
— Геть звідци, підлий старче! — крикнув розлючений дверник.
І він підніс ціпок на святу людину, що схрестила на грудях руки й прийняла, не зворухнувшись, удар просто в обличчя, а потім тихо проказала:
— Зроби те, що я кажу тобі, сину мій, прошу тебе.
Тоді дверник геть затремтів, прошепотівши:
- ↑ Платон — поруч Арістотеля найбільший серед давніх філософів. Народ. коло 425 р. перед р. х., помер 347 р. В своїй філософії він гостро ставив той світ, що ми сприймаємо своїми чуттями, проти світу ідей: світ ідей (чистих розуміннів) єсть справжній початок усіх речей, а те, що ми сприймаємо чуттями, єсть тільки відбиток того справжнього світу. Найвища ідея, за Платоном, єсть ідея добра, тотожня з божеством. Пройти в цей надчуттьовий світ ідей можливо для душі, поки вона не народилась, а під час земного існування — тільки моментами великого піднесення, поетичного чи філософського надхнення.
