вела-би до загального з'убожіння і здичіння.»
Та на дїлї чим був Інтернаціонал? Не то що не скривав він свого дїйсного значіння, але виразно забороняв своїм членам орґанїзувати якінебудь тайні товариства; свою роботу вів явно. Се, річ очевидна, не значить, щоби в основах його проґрами не було нїчого страшного для буржуазії.
Інтернаціонал по думці його оснувателів повстав для орган. пролєтаріяту до революції, якої вибух Маркс і його приятелї сподївали ся зараз після повстаня в Італїї. Здавало ся, що нова суспільна весна ломить леди многолїтньої реакції, що трон Наполеона III., се забороло грабіжної буржуазії, хитаєть ся, та що надходяча революція буде кермована рукою пролєтаріту. Так воно по части і стало ся, але побіди пролєтаріят не відніс. Революційна доба від 1859 року окінчила ся оконечним зорґанізованєм буржуазії, яка сильно забезпечила своє істнованє і заставила пролєтаріят до нової і світової кампанії приготованя, до боротьби в нових формах.
