69
ІНТЕРНАЦІОНАЛ
впала, бо революцію в Парижі не поперли сейчас в Мадриті, Берліні і т. д. Що до мене особисто — то я й дальше працюватиму в справі успішного обєднаня робітників цілого світа. Не покину Інтернаціоналу; решту мойого житя, так які повну праці минувшину, я посвятив на службу ідеі соціялізму, який, як всі знаємо, буде здійснений колись через диктатуру пролєтаріяту».
Маркс мав рацію, приймаючи, що мимо побіди наукового соціялізму в Газі старий Інтернаціонал не буде міг істнувати, а помиляв ся Велянт, якому майже зрадою видала ся постанова перенести осідок до Ню-Йорку.
Гейлес і С-ка, вернувши до Лондону, сейчас зачали агітацію проти постанов посліднього конгресу, на якім самі були присутні, і проти резолюціі, за якою самі голосували. Се спричинило сумну боротьбу між «більшістю», тоб-то сторонника Гейлеса, і «меншістю», що боронила повноі правосильности постанов конгресу. Особливо лютували англійські відступники на Маркса за кинене ним оскаржене щодо продажности провідників інглійського ро-
