— Майте на увазі, товаришу, баланс потрібен робітничо-селянській інспекції; на кожну цифру — документ і підстава.
— Сьогодні вже пізнувато, — зауважив Кислиця, згадуючи долинку. — Піду завтра зранку.
— Е! Завтра на обід баланс має бути в руках голови правління! Чуєте!? Йосип Трохимович дуже просив поспішити. Ідіть, товаришу, покіль не прийшов товариш Запупиркин. А то, знаєте, буде лементу… Швиденько перекинетесь через долинку, а там ліском і Вакулівка… Захопіть у бухгальтерії справочку, скільки винуваті вакулівці…
Федір Макарович потупався-потупався і, позіхнувши, вийшов надвір.
Сонце вже заходило за лісові горби понад річкою Россю; на обрії в червоно-блакитному сяйві крутився далекий вітряк. Над річкою в очеретах уставав туман, і чорна зоряна ніч уже сунула од Вакулівки.
