|
Над нами віком ночі ліс накритий |
8
ІДИЛІЯ
На побережжі ріки отара овець білосніжних,
вітер торсає хмарами, білою гривою неба,
поки сивої мряки туманів, мов жито, не вижне;
облий облак на облаз гори присідає, мов лебідь.
Плоский горбок, злотолускі рибоньки плюскають в рові.
Де є дійсности грань, де уяви є світ non est cenum:
в Тускулюм добрий Горацій на рундуку мармуровім
пише поему до грацій і слухає.... радіоконцерту.
9
ОЖИДАНИЯ
У далеч встромляю розгойдані очі, неначе гарпун:
на обрії сивім, де небо з землею зішите нитками дерев,
таємний, рухливий підноситься пункт,
напів горизонту мотузку тонку роздере.
Уже наближається, скоро підходить.
Момент ще один, ще хвилина остання.
Не знаю: це віз чи туман, пішоходи;
у серце вбиваються гострі, залізні гаки — знаки питання.
|
10 СОБАКА Й МІСЯЦЬ Втомлений лоб покладеш на пахучому сіні. |
46
