В історії вивчення неолітичної культури мальованої кераміки Ф. К. Вовк посідає одно з визначних місць, як перший з европейських учених, що звів до купи результати дослідження її на Сході Европи й спитувався синтезувати їх, висловивши певні думки що до призначення її глиняних споруд і висунувши теорію її східнього у нас походження[1].
З його доповіди на міжнародньому конгресі р. 1900 в Парижі — L'Industrie prémycénienne dans les stations néolithiques de l'Ukraine — було видруковано тільки резюме[2].
Доповідь, поширену описом знаходок на Україні, Галичині, Буковині й Румунії, було розпочато друком в „Матеріялах до укр.-руської етнології“ Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові, що виходили за його редакцією. Видруковано було тільки перший розділ праці: А. Географічне положіннє становищ і їх загальний огляд[3].
На жаль, друкування цієї, так широко обкресленої розвідки на тому й спинилося.
Ми не маємо відомостей, чи було її остаточно виготувано до друку взагалі.
Розбираючи науковий архів покійного Ф. К., що переховується в Кабінеті його імени УАН, ми знайшли кілька невеликих тек з матеріялами до цієї монографії, у вигляді зарисовок і нотаток з друкованих джерел, фотографій та зарисовок окремих знаходок та збірок, які переховуються
- ↑ Про це иноді забувають. Як що виявлення культури мальованої кераміки т. зв. дунайсько-балканського-трипільського кола справедливо зв'язують з іменами Осовського (Галичина), Діяманді (Румунія), Тейтча (Семигородщина) й Хвойка (Україна), то несправедливо її вивчення приписувати самим німцям, як це робить, приміром, C. Schuchhardt. Після згаданих вище Осовського, Хвойка і Тейтча, що їх характеризує він, як дилетантів, Schuchhardt називає Е. ф. Штерна, Губерта-Шмідта, д-ра Треґера й себе, кажучи що їм, мовляв, завдячує археологія твердо встановлені підвалини до вивчення цієї культури (Alteuropa, 2-te aufl. Berlin 1926, s. 155). Певне, за браком відповідного обізнання, поминуто ті українські ймення, що без них говорити про виявлення й вивчення трипільської культури не доводиться. Це ймення В. Антоновича (його роскопи в травні р. 1892 біля Криничок на Поділлі), М. Біляшівського та В. Доманицького (їх роскопини р. 1900 в Колодистому) й Ф. Вовка, найперше (його підсумки р. 1900).
- ↑ Congrès international d'Anthropologie et d'Archéologie préhistoriques. Compte-rendu de la XII session, Paris 1900. Р. 1902, pp. 401–404.
- ↑ Хв. Вовк. Вироби передмікенського типу в неолітичних становищах на Україні. (Відчит на міжнародньому археольоґічному Конгресі 1900 р. у Парижі). Матеріяли до укр.-руської етнольоґії. Т. VI. Львів 1905. Стор. 1–27 і мапа знаходок.
