Аграрний рух поміж селянами на Поділлі 1905. р. мав такий саме характер, як і загально-російський. Од останнього він одріжнявся навіть більшою внутрішньою загостреністю[1] з причин подільського малоземелля та суцільного землеволодіння поміщиків, од чого особливо тяжко було селянам, що їх експлоатували поміщики й орендарі панських маєтків та підприємств. Мали тут ще значіння чисто політичні умови, як от ріжноманітний склад населення краю, де пригноблені національності були ферментом заворушень, близкість кордону, що зміцнювала революційні тенденції селянства, та инші.
Великими хвилями аграрний рух став заливати Поділля з другої чверти 1905. р., спалахнувши з особливою силою в квітні на заході Поділля. Як проаналізувати характер та властивість руху, то переважно економічний ґрунт його виявиться дуже яскраво. Навіть не входячи в деталі аграрного руху, ми впевняємося в економічному характері причин, які його викликали , з одних вже вимог, що виставляє поміщикові кожне з охоплених рухом сіл. Більшість цих вимог, що висловлені хоч в усній формі при особистих переговорах селян з поміщиком, орендарем чи управителем маєтку, хоч у формі громадських „приговорів“ селянської громади — має спочатку економічний характер переважно.
Не дуже-то довіряючи економіям, що зі страху лише перед хвилею заворушень погоджувалися на виставлені вимоги, селяни виділяють зі свого боку окремих «уповноважених», щоб доглядати точного виконання економічних договорів. При цьому невідомі автори приговорів — який небудь підпільний містечковий адвокат — иноді несподівано посилаються на „положення“ 19. лютого 1861. р. (ст. 3, вид. 1863. р.), щоб знайти формальну підставу скласти приговора (село Глушківці, Ярмолинецької волости).
(Ярмолинецкой волости).
1905 г. марта 13 дня . Мы, нижеподписавшиеся , крестьяне села Глушковец Ярмолинецкой волости, сего числа, будучи созваны на сельсход в числе двух третей домохозяев, имеющих право голоса на сходе, имели между собой разсуждение о том, что в экономии нашей Глушковецкого имения ведется очень противозаконный порядок о рабочих и служителях, которые не получают своевременно отработанных ими денег, да кроме того еще не ту цену,
- ↑ Зовнішня загостреність конфліктів подільського селянства з урядом, завдяки порівнюючій м'якості та тактовності губернатора Ейлєра, могла бути й менша, ніж у де-яких місцевостях колишньої Рос. Імперії, що мали губернаторів „усмирителів“, як Меллер-Закомельський, Думбадзе та инші.
