Сторінка:Багдановіч Максим. Вінок (Київ, 1929).djvu/74

ДІД

Так тепло увесь день було,
що дід — і той ізліз із печі,
сів там, де гарячіш пекло,
і грів свої старечі плечі.

Синів лісок, рясний уже,
скрізь пахло медом і пашнею…
а дідові і байдуже,
що скоро буде він землею.