Сторінка:Байки. Дарунок малим дітям (1864).djvu/10

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
Пташка в клітці.
 

 

Накормили — напоіли,
В золоту клітку посадили,
Всёго є пташечці доволі,
Не має лиш одного — волі…
А над невольну жизнь в вигоді
Воліла-б пташка смерть в свободі.


Гриць.
 

 

Плаче Гриць маленький: новіську свитину
Замазав болотом впавши коло тину.
„Не плач“ Грицю! — мати каже —
Хоть ся свитка трохі вмаже —
Можна стерти. Аби, сину,
Вік був чистий аж до смерти,
Бо не можна злого чину,
Як болото, легко стерти.


Петрусь на лавці.
 

 

На лавці став Петрусь и пишно величався:
Який великий, бач! Тай разом похілився,