Цю сторінку схвалено
Курка и Дороге каміня.
У смітю, на подвірю,
Найшла курка зо дві міри
Дорогих камінів.
„Пощо воно мені — каже —
Лискуче каміня враже? —
Воліла-б я просо.“
Два коні.
Осідланий кінь сміявся з степового.
„Нема на тобі — каже — сідла золотого,
Ні стальних підків…“
На те степовий
Ёму відповів:
— Мене не жалій!
Хоть у богацтві — ти в неволі,
А я хоть голий, та на волі.
Ріка и річки.
Велика ріка сміялась з малих —
Які бач маленькі! А про те забула,
Що и сама доти невеличков була,
Доки не забрала водиці и з іх.
