Сторінка:Байки. Дарунок малим дітям (1864).djvu/32

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено


Бо ластівка шкідні хробаки губить,
А горобчик істи чуже зерно любить.


Осел в шкурі льва.
 

 

В шкіру льва убравшись,
 Осел прохожався.
Всі звіри злякались,
 Й чоловік злякався.
Лиш пес доглянув вухо,
 Що осел зле скрив;
И тут ёго зубами
 Гострими вхопив.
Хвальба ослови не вийшла на сухо:
И страху наівся, й стратив своє вухо.


Орел и Паук.
 

 

И не вгляне око,
Так вилетів високо
 Орел.
Як вже в хмари взбився —
Пишно подивився
 Й сказав:
„Хто над мене вищий?
Хто до неба ближчий?“
 — Ось я! —