Сказати в добрий час:
Бенкет, весілля, вечерниці —
Покличуть всюди нас.
Нехай гуляють добрі люде
В своїй веселій стороні;
Їм хороше́ і нам кори́стно буде…
Чи добре я кажу, чи може ні?“
— „Так! добре! будемо музичить!“
Ревнув Ведмідь: „розумна голова,
Не гріх і розуму позичить…
Робота гуртова“.
І стали на тому: щоб слова не зміняти,
Не гаючись, це діло розпочати.
Днів через три вони в тому-ж гаю
Справдили вигадку свою.
Роздобули́ баса́, цимбали,
І скрипочка і бубон є;
Прехорошенько посідали,
Та як ушкварили — ой, лишенко моє!
Хто в ліс, мовляли, хто по дро́ва,
Аж на ввесь гай луна гуде!
Ведмедів бас реве, неначе та корова
Із череди до-дому йде:
Цап на цимбалах паличка́ми
І брязкотить і дзенькотить,
Трусне борідкою, або хитне рогами,
Мекече, бурмотить;
Між ними грає, не вгаває,
На скрипку Ма́лпенко Мартин,
Кувікає, пищить, як іноді буває —
Залізе порося у тин;
Осел силкується під кльоном,
