Сторінка:Байрон Д. Трагедії (1939).pdf/36

Люцифер.
 Та неминуча.

Каін.
 Батько каже —
Вона страшна; почувши це ім’я,
Ридає мати. Авель зір до неба
Здіймає. Зілла зір спускає в землю
Й співає молитов. І мовчки Ада
На мене дивиться.

Люцифер.
 А ти?

Каін.
 Страшні
Думки мене печуть, коли почую
Про цю могутню, неминучу Смерть.
Чи можу поборотися я з нею?
В дитинстві, гравши, я боровся з левом,
І він тікав, од болю ревучи.

Люцифер.
Вона — без форми, та поглине всі
Земного вигляду істоти.

Каін.
 А!
Гадав я, що вона — істота. Хто
Ще, крім істоти, вчинить зло істоті?

Люцифер.
Спитав Руїнника.

Каін.
 Кого?

Люцифер.
 Творця,
Чи як: бо творить він, щоб руйнувати.

33. Трагедії

33