Сторінка:Байрон Д. Трагедії (1939).pdf/77

Люцифер.
 Але ти казав:
З усіх любимих та тобі миліша,
Що з нею перса матері ділив
І що твоїх дітей годує…

Каін.
 Певно.
Чим був би я без неї?

Люцифер.
 Чим є я?

Каін.
Нічого ти не любиш?

Люцифер.
 Бог твій любить?

Каін.
Усіх, як батько каже; але я
Цього не бачу в долі всіх істот.

Люцифер.
То ж не побачиш ти, чи я люблю,
Чи ні — лише мету далекосяжну,
Де все дрібне розтане, мов сніги.

Каін.
Сніги! Це що?

Люцифер.
 Щасливий будь, не знавши;
Пізнає це далекий твій нащадок.
Радій краям, які зими не знають.

Каін.
Не любиш ти істот собі подібних?

Люцифер.
Себе ти любиш?

74