промчав життя на баских конях фортуни чи на золочених хмарах щастя; другий плазував під землею в паризькій каналізації, що поклала на нього свої сліди. Скільки колишніх друзів уникало доктора, побачивши його сурдут та жилет.
Тепер легко зрозуміти, чому доктор Пулен так добре відіграв свою ролю в комедії з хворобою Сібо. Жадібність та честолюбство одне одного чують. Не знайшовши жодного пошкодження в жодному органі дверниці — пульс у неї був чудовий і рухи надзвичайно легкі, — і разом з тим чуючи її голосні стогони, він зрозумів, що їй є якась користь прикидатися мрущою. Швидке вигоїння тяжкої вдаваної недуги мусіло рознести про нього славу по окрузі, тож він ще прибільшив небезпеку від гаданої гили панії Сібо й казав, що запобіг хворобі тільки тим, що вчасно до неї взявся. Він давав дверниці якісь ліки, зробив їй якусь фантастичну операцію, і все це завершилось цілковитим успіхом. В арсеналі надзвичайних лікувань Деплена він розшукав чудернацький випадок, застосував його до пані Сібо, скромно приписав успіх великому хірургові, а сам назвався його наслідувачем. От на яку зухвалість здібні дебютанти в Парижі. Все їм править за драбину, щоб вилізти на сцену; але ж усе псується, навіть щаблі в драбині, і дебютанти кожної професії не знають уже, з якого дерева ті щаблі робити. Трапляється іноді, що парижанин повстає проти успіху. Йому обридає споружати п'єдестали, він дметься, як пещена дитина, й не хоче вже ідолів; а іноді, правду сказати, й талановитих людей йому для захоплення бракує. В жиловій породі, звідки видобуваються генії, є прогалини; тоді парижанин брикається, йому не хочеться весь час вихваляти та підносити посередності.
Ввійшовши своїм звичаєм раптово, пані Сібо застала доктора з старою матір'ю коло столу, де стояла валеріянова салата, найдешевша з усіх салат, а за весь десерт був тоненький шматочок сиру Брі, тарілка сушених овочів, де багато видніло сміття, та ще тарілка поганих яблук із берлини.
— Ви можете лишитись, мамо, — сказав лікар, затри-
