вари здаються короткими, коли, гуляючи ними, женеш своє честолюбство на коні фантазії.
Шмуке вернувся до свого приятеля й сказав йому, що Сібо помирає, а Ремонанк пішов по нотаря Троньйона. Понса вразило це ім'я, що його пані Сібо так часто закидала в своїх нескінченних балачках, рекомендуючи цього нотаря, як саму чесність. І тоді хворому, що від ранку зробився геть неймовірливий, спала блискуча думка, що доповнила йому плян, як спіймати Сібо та викрити її цілком перед довірливим Шмуке.
— Шмуке, — мовив він, беручи за руку бідного німця, приголомшеного стількома новинами та подіями, — в будинку, мабуть, панує велике замішання; якщо дверник помирає, ми на якийсь час майже що вільні, тобто коло нас не має шпиків, бо, за нами стежать, будь певний! Іди, візьми візника, їдь до театру, скажи панні Ельоїзі, нашій першій танцівниці, що я хочу побачити її перед смертю і щоб вона прийшла о десятій з половиною після служби. Звідти поїдь до своїх друзів, Шваба та Брунера, й попроси їх бути тут завтра о дев'ятій уранці — так ніби вони проходили тут і зайшли мене провідати.
Ось якого пляну замислив старий митець, почуваючи смерть свою. Він хотів збагатити Шмуке, зробивши його спадкоємцем усього свого майна, а щоб забезпечити його від усяких можливих підступів, збирався продиктувати духівницю нотареві при свідках, щоб не було думки, ніби він не при розумі, й щоб відібрати в Камюзо будь-який привід заперечувати його останню волю. Прізвище Троньйона навіяло йому думку про якісь махінації, про навмисні формальні огріхи в духівниці, про наперед замислену зраду Сібо й вирішив скористуватися Троньйоном, щоб власноручно з його слів написати духівницю й заховати її в шухляді в комоді. Далі він гадав сховати Шмуке в стінну шафу й показати йому, як Сібо вийме духівницю, розпечатає її, прочитає й знову запечатає. Потім другого дня о дев'ятій годині він хотів цю власноручну духівницю замінити іншою, складеною при нотарі за належною формою й незаперечною. Коли Сібо назвала його
