„Граф Венцесла Стейнбок — троюрідний небіж славнозвісного генерала шведського короля Карла XII. Молодий граф брав участь у польському повстанні й приїхав шукати притулку у Франції, де справедлива слава його таланту дає йому цілковите право на громадянство“.
Отже, не зважаючи на страшну скруту барона Гюло д'Ерві, всіх вимог громадської думки додержано, навіть з'явились газетні повідомлення про весілля його дочки, яке нічим не різнилось від весілля Гюло-сина з панною Кревель. Це свято зменшило поголоски про фінансове становище директора, а посаг, даний дочці, навіть пояснив, чому він мусів удатися до позики.
Тут кінчається, так мовити-б, вступ до цієї історії. Ця частина для цілої драми становить те саме, що передумова для силогізму або пролог для всякої класичної трагедії.
