дарма що в місті цьому повно мільйонерів, ледарів, пересичених та самодурів. Провидіння, безперечно, дуже сприяє в цьому урядницьким та дрібно-буржуазним родинам, для яких перешкоди ці щонайменше подвоюються від середовища, де відбувається їхній розвій. Проте в Парижі трапляється ще досить паній Марнеф, отже Валерія мусить фігурувати, як тип, у цій історії звичаїв. Де-хто з цих жінок кориться заразом і справжнім пристрастям, і конечній потребі, як от пані Кольвіль, що так довго була в зв'язку з одним з найславетніших лівих промовців, банкіром Келером; инших штовхає пиха, як панію Бодре, що лишилась майже чесною, хоч і втекла з паном Лусто; перших неволять вимоги туалету, других — неможливість жити родиною на куце утримання. Дрібна ощадність уряду та Палат, коли хочете, призводить до багатьох нещасть, породжує багато розпусти. Тепер дуже вболівають за долю робітничих клас, — мовляв, їх фабриканти душать, але уряд сто разів жорстокіший за найжадібнішого промисловця; в справах платні він доводить ощадність до безглуздя. Працюйте багато, і промисловість заплатить вам по вашій роботі, а що дає уряд отій безлічі непомітних і відданих працівників?
Збочення з чесного шляху — невибачний злочин для заміжної жінки; але в становищі цьому є певні щаблі. Де-хто з жінок, зовсім незіпсутих, ховають свої гріхи й лишаються про око чесними жінками, як оті дві, що пригоди їхні допіру згадано; а в инших гріхи сполучаються з ганебною спекуляцією. Отже, пані Марнеф є, до певної міри, тип тих честолюбних заміжних куртизанок, що відразу-ж пірнають у розпусту з усіма її наслідками й багатство здобувають, ніби граючись, не задумуючись про засоби; але завжди в них, як і в пані Марнеф, є законні чоловіки, що пристають до них у спілку й вербують їм жертви. Ці Макіявелі в спідницях — найнебезпечні жінки; з усіх поганих відзнак парижанки це найгірша. Справжня куртизанка, такі
