Сторінка:Бальзак. Тридцятилітня жінка (1934).djvu/122

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

кають у коханні, це почуття пошани. Найзіпсутіша споміж них, продаючи своє майбутнє, вимагає передусім прощення щодо минулого, і намагається дати коханцеві на розум, що за непереможне блаженство віддає йому честь, яку втрачає у світі. Немає жінки, в якої, коли вона вперше приймає в себе молодика й лишається з ним насамоті, не виникало б таких думок, особливо коли він, як Шарль де-Ванденес, гарний із себе або розумний. Так само мало хто з молодиків не зв'язує таємних 6ажань з якоюсь із безлічі думок, в яких виявляється природжене кохання вродливих, розумних і нещасних жінок, як пані де-Еглемон. Тому маркіза стривожилась, коли доповіли про пана де-Ванденеса, а йому було майже соромно, не зважаючи на впевненість, яка дипломатам править мов би за костюм. Але маркіза незабаром прибрала того ласкавого вигляду, під яким жінки ховаються від честолюбних тлумачень. Це поводження виключає всяку потайну думку і впливає на почуття, стримуючи його формами чемності. Жінки, коли хочуть, довго тримаються цього двозначного становища, немов стоять на роздорожжі, звідки шляхи йдуть і до пошани, і до байдужості, і до здивовання, і до пристрасті. Тільки в тридцять років жінка знає всі можливості такого становища. Вона вміє тоді сміятись, жартувати, зворушувати, не компромітуючи себе. Має тоді потрібний такт, щоб торкатися в чоловікові всіх струн почуття і вивчати тони, якими він відповідає. Її мовчанка також небезпечна, як і мова. В цьому віці ви ніколи не відгадаєте, щира вона чи фальшива, глузує вона чи чистосерда в своїх признаннях. Давши вам право змагатися з собою, вона раптом одним словом, одним поглядом, одним рухом, могутності якого вона свідома, припиняє боротьбу, покидає вас і лишається господинею ваших таємниць, маючи волю чи вбити вас якимсь жартом, чи цікавитись вами, спираючись заразом і на свою слабість, і на вашу силу. Хоч під час цього першого візиту маркіза й стала на цей нейтральний грунт, проте зуміла зберегти високу жіночу гідність. Над її штучною веселістю ввесь час проходили таємні болі, як легенькі хмарки, що не зовсім заступають сонце. Ванденес

125