бо клала окуляри на маленький столик з червоного дерева, такий старий, як і вона сама, і оглядала від восьмої з половиною до десятої години людей, що звичайно проходили вулицею. Вона ловила їхні погляди, спостерігала їхню ходу, вбрання, обличчя і ніби продавала їм свою дочку, так бо намагалася мало не з акторським майстерством нав'язати своїми блискучими очима приязний зв'язок поміж дочкою та ними. Легко зрозуміти, що цей огляд був їй за єдине видовище, а може й за єдину розвагу. Дочка коли-не-коли підводила голову; скромність чи, може, сумна свідомість своїх злиднів, здавалось, змушувала її повсякчас схиляти голову над п'яльцями; і щоб вона показала себе прохожим, матері доводилася щось здивовано скрикнути. Урядовець у новому сурдуті або завсідник, що вийшов на прогулянку під руку з дружиною, могли тоді бачити кирпатий носик робітниці, її маленький рожевий ротик та сірі оченята, завжди сповнені життям, не зважаючи на гнітючу втому; безсонні ночі, проведені за роботою, позначилися тільки білим півколом попід очима на її свіжих щічках. Сердешне дівча, здається, народжене було для кохання та веселощів, — для кохання, яке нарисувало над її війчастими повіками дві рівні дуги й обдарувало її таким густим лісом каштанового волосся, що під ним вона могла б почувати себе, мов у захистку, непроникненному для очей коханця; для веселощів, якими тремтіли її рухливі ніздрі, що поклали дві ямки на її свіженьких щічках і хутко стирали з її пам'яті лихо; для веселощів цієї квітки надії, що надавали їй сили без жаху дивитися на свою важку життьову путь. Голова дівчині була раз-у-раз дбайливо зачісана. Звичаєм паризьких робітниць, вона вважала себе за прибрану, коли встигала пригладити своє волосся та розділити надвоє дрібні кучері, що підносилися над скронями, вирізняючись на білій шкірі. Лінія зачіски була в неї така граціозна, темнозолотава смуга над шиєю навіювала таку чарівну гадку про її юність та розкоші, що спостерігач, бачивши її схиленою над роботою і байдужою до всього навколо, закидав їй, мабуть, кокетство. Такі спокусливі обіцянки зацікавлювали багатьох
215
