Перейти до вмісту

Сторінка:Бальзак. Тридцятилітня жінка (1934).djvu/312

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

дості, чистоти твоєї великої душі, щоб догодити вимогам серця вибагливої жінки. Друже, я часто тремтіла від радості, думаючи, що за ці дев'ять років, таких швидких і таких довгих, ревнощі не прокидалися в мені ніколи. Для мене були всі квіти твоєї душі, всі твої думки. Найлегша хмаринка не затьмарила нашого неба, ми не знали, що то є жертва, ми слухались завжди надхнення свого серця. Я зазнавала безмежного для жінки щастя. І хіба сльози, що зрошують цю сторінку, не розкажуть тобі про всю мою вдячність? Я хотіла б писати про неї навколішках. І от, це блаженство дало мені пізнати муку, ще страшнішу, ніж мука покинутої. Любий, жіноче серце має дуже глибокі завороти! Я сама досі не знала широти свого серця, як не знала й широти кохання. Навіть найбільші нещастя, що можуть нас спіткати, легко терпіти порівняно з самою тільки думкою про нещастя того, кого ми любимо. І якщо ми тому нещастю причина, то хіба це не смерть для нас?.. Така думка гнітить мене. Але вона тягне за собою іншу, ще важчу; ця остання ганьбить честь кохання, вбиває його, віддає на наругу, яка назавжди тьмарить життя. Тобі тридцять років, а мені сорок. Якого жаху навіює ця ріжниця віку люблячій жінці! Ти можеш спершу мимоволі, а потім і серйозно відчути жертви, що приніс мені, відмовляючись для мене від усього на світі! Можливо, ти думав і про свій громадський шлях, і про одружіння, що мусить неодмінно збільшити твій достаток, дозволити тобі не критися з своїм щастям, з своїми дітьми, знову з'явитися в світі і з честю посісти в нім своє місце. Але ти притлумив ці думки, щасливий пожертвувати для мене так, щоб я й не знала, і спадкоємицею, і достатком, і славним майбутнім. Ти хотів у своїй молодечій великодушності додержати присяги, що в'яже нас лише перед богом. Перед тобою постало моє колишнє горе, мене охороняло нещастя, з якого ти мене вивів. Завдячувати коханням твоєму жалеві! Ця думка мені ще жахливіша, ніж страх занапастити твоє життя. Хто вміє заколоти кинджалом свою коханку, той дуже милосердний, коли вбиває її щасливою, невинною, в сяйві її ілюзій… Так, смерть