не співали з таким почуттям та інтонаціями, але ту мить, як треба було повторити, Жюлі глянула на групу людей і побачила Артура, що не зводив з неї пильного погляду. Вона стенулася, голос їй затремтів. Пані де-Серізі кинулася з свого місця до маркізи.
— Що вам, люба? Ох, серденько, яка вона недужа! Мені моторошно стало, коли побачила, що вона береться за непідсильну річ…
Романс урвався. Раздратована Жюлі не почувала вже мужності співати далі й цим викликала облудне співчуття соперниці. Жінки перешіптувались; потім, обговоривши цей випадок, зрозуміли боротьбу, що почалася між маркізою та пані де-Серізі, яких вони в своїм злослів'ї де пощадили. Чудні передчуття, що так часто хвилювали Жюлі, раптом здійснилися. Коли згадувала Артура, їй приємно було думати, що такий ніжний і делікатний чоловік мусить лишитися вірний своєму першому коханню. Іноді тішилась вона, що стала предметом цього чудового почуття, чистого й щирого почуття молодика, що належить своїй коханій усіма думками, що присвячує їй усі хвилини, що не знає хитрощів, що червоніє від того, від чого червоніє й жінка, що думає, як жінка, з яким не буде соперниць і який віддається їй, не думаючи ні про самолюбство, ні про славу, ні про багатство. Мріяла вона так про Артура жартома, для розваги, аж ось побачила раптом, що її мрія немов здійснилася. На майже жіночому обличчю молодого англійця вона прочитала глибокі думки, ніжний смуток і болісну покору, яких жертвою і сама була. В ньому вона пізнавала себе. Нещастя й смуток — це найкрасномовніші тлумачі кохання, вони неймовірно швидко об'єднують страдницькі істоти. Внутрішній зір і порозуміння в речах чи думках буває в них повне й правдиве. Тому в гостроті свого вражіння маркіза відчула всі небезпеки майбутнього. Аж надто радіючи тим, що може пояснити хвилювання своїм звичайним нездужанням, вона охоче вислухала облудне вболівання пані де-Серізі.
Перерва романсу була подією, яку по різному обговорювано. Хто оплакував долю Жюлі й нарікав, що така до-
77
