для цих, блискучих від золота й срібла, скарбів, що лежали тут купами. Найдорожчі примхи марнотратців, що померли в мансардах, володіючи кількома мільйонами, зосереджувалися в цьому величезному торжищі людського божевілля. Каламар, оплачений в 100.000 франків і куплений потім за 100 су, лежав коло секретного замка, якого ціни було колись досить, щоб викупити короля. Тут людський рід був в усій пишності своїх злиднів, в усій славі своєї велетенської нікчемности. Стіл чорного дерева, справжній художній ідол з різбленням за малюнками Жана Ґужона, що коштував колись багато років праці, був, може, придбаний ціною палива. Коштовні шкатулки, мебля, створена рукою фей, недбайливо тут валялись.
— Та у вас тут мільйони! — крикнув молодик, прийшовши до кімнати, що закінчувала величезну амфіладу заль, оздоблених золотом і різбленням художників минулого віку.
— Скажіть — міліярди, — відмовив товстий повнощокий прикажчик. — Та це ще ніщо! Зайдіть на горішній поверх — і ви побачите!
Незнайомий пішов за своїм проводирем і досяг четвертої галереї, де послідовно пройшли перед його стомленими очима кілька картин Пуссена, чудові статуї Мікель-Анджело, кілька чарівних пейзажів Кпьод Льоррена, Жерар Доу, подібний до сторінок Стерна, Рембрандти, Мурільйо, Веласкеци, похмурі й колоритні, як поема Байрона; потім — античні барельєфи, агатові келихи, дивні онікси… Словом, це були твори, що можуть навіяти огиду до праці; накопичені шедеври, що здатні збудити зненависть до мистецтва. Він підійшов до Діви Рафаеля, але він уже стомився від Рафаеля. Лице Кореджіо, що чекало його погляду, так і
23
