Перейти до вмісту

Сторінка:Бальзак. Шагреньова шкура (1929).djvu/33

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

священний відгук, він питав мовчазність про його чарівні притчі, він слухав їх у майбутньому і знаходив їх у науці минувшини. Євангелія переклали спокійною простотою ті чарівні очі, де шукали пристановища бунтівничі душі. Словом, уся католицька релігія читалась у приємній чудовій посмішці, що висловлював ніби заповіт, в якому полягав її зміст: возлюбіть один одного. Ця картина давала надхнення на молитву, вчила прощення, глушила егоїзм, будила всі заснулі чесноти. Твір Рафаеля, маючи таку перевагу, як музичні твори, покоряв вас владним чарам спогадів, — тріюмф був повний, сам художник забувався. Принадність світла ще більше вплинула на це чудо. Хвилинами здавалось, що голова рухається в далечині серед якихсь хмар.

— Я покрив усе це полотно золотими монетами, — холодно сказав продавець.

— Ну, що ж, доведеться померти, — крикнув молодий хлопець, що прокинувся від мрій, що їх остання думка привела його до фатальної долі, примушуючи його відректись непомітними висновками від останньої надії, за яку він чіплявся.

— Ага! Так я мав рацію, що не довіряв тобі, — відповів старий, схоплюючи обидві руки молодика, що його п'ясті він стиснув, як у лещатах.

Незнайомий сумно посміхнувся з цього непорозуміння і сказав лагідним голосом:

— Ні, пане, не бійтесь нічого, мова йде не про ваше життя, а про моє… Чому б мені не признатися в мимовільній обмані? — сказав знову він, глянувши на стривоженого старого. — Чекаючи ночи, щоб утопитися без скандалу, я прийшов подивитись на ваші багатства. Хто б не простив цієї останньої насолоди людині поезії і науки?..

 

31